Село Смолярі Світязькі, відноситься до Грабовської сільради. Розташоване за 17 км. на південний захід від районного центру і за 34 км. від залізничної станції Ягодин. У селі є неповна середня школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько акушерський пункт, два магазини і храм Святого Духа.

Територія, де тепер знаходиться с. Смоляри  Світязькі, колись була вкрита густим сосновим лісом і непрохідними болотами. Село засноване приблизно 250-270р. тому, це 1725-1750рр.

Місцеві жителі, які переселились сюди із с. Світязь, були першими переселенцями – це  Мартин, Сухар, Писарчук, Бортник. Землі, де вони оселились, і нині носять назви: Мартинівщина, Сухарове, Писареве, Бортнове. Мабуть переселенців із Світязя привабили великі соснові ліси. Можливо, це були втікачі, які шукали кращого життя, а непрохідні болота давали їм надійний захист. Перші жителі добре навчились добувати і переробляти смолу: копали пні сосен і в печах точили смолу. Отож і назва села пішла звідти. В п’яти печах, споруджених у лісі, жителі виготовляли смолу, спирт, мазуту для змазування возів і склеювання бочок, діжок. Так як перші  поселенці були з с. Світязь, то Смоляри назвали Світязькі. Про те, що в цій місцевості займались здобуванням і переробкою смоли свідчить те, що за 3 км. від Смолярів Світязьких є Столинські Смоляри і недалеко знаходяться Рогові Смоляри. Поблизу села  є невеличке озерце Прибич. Від озера текла річка, яка впадала в Прип’ять, нажаль остався тільки маленький рівчак.

В маленькому селі Смоляри Світязькі, окрасою якого раніше були лише синьооке плесо озерця Прибич і чудові ліси, то на сьогоднішній день найбільшою прикрасою є Свято-Духівська церква. Будівництво цього величного храму розпочалось в 1999р.. Буквально за декілька років виросли, немов у казці, не лише храм, але і дзвінниця, металева огорожа і зацементована доріжка. Красі такій треба завдячувати в першу чергу Милосердному Богу, Який нам послав хорошого молитвеника, уродженця нашого села, нині архімандрита Києво-Печерської Лаври Варлаама, за його хороший задум – збудувати церкву у своєму рідному селі. З Божою допомогою знайшлися благодійники, які допомогли думці стати реальністю.

Так писала пізніше прихожанка храму:

 Людина велика цей храм будувала,

Бажаєм здоров’я і щастя йому.

Щоб Божая милість його не минала,

І Матінка Божа завжди берегла…

 І вже з 16.12.2001р. в храмі звершується богослужіння. Перший священик нашого храму був ієрей Сергій Таборовець. Пізніше був призначений ієр. Олександр Свиновей, який переведений у храм в с. Голядин. Потім служили священики які доїжджали з інших приходів це ієр. Федір Шопук із с. Світязь, ієр. Олександр Миронов із с. Забужжя. А на даний час богослужіння звершує ієр. Василь Лорентович із с. Столинські Смоляри.

16.06.2005. освячував престол і церкву в честь Святого Духа єпископ Володимир Волинський і Ковельський Симеон. Це було величне свято цілого села і разом історична подія, адже на територію села ще ніколи не ступала нога владики, і ще не було так багато священиків, як у той день.

Станом на 2008р. у селі проживає 232 людей.

На превеликий жаль недільної школи немає, але надіємось, що з приходом настоятеля, який буде призначений до нашого храму, недільна школа буде відкрита.

Джерело: http://sh-orthodox.org.ua/svitajz.html