Перша писемна згадка про Турійськ належить до 1097 року , коли на Люблинецькому з’їзді князів-феодалів були визначені кордони окремих князівств Давньо - Руської держави. Також у «Галицько-Волинському літописі» Турійськ згадується у 1205 та 1252 роках. Обидві останні згадки про Турійськ пов’язані з боротьбою наших предків з своїм північним сусідом – Литовським князівством.



У 1199 році Турійськ увійшов до складу Галицько-Волинського князівства. У княжий період Турійськ був одним із найбільших і найгарніших міст Волині. Населення містечка займалось не тільки сільським господарством , але й ремеслом і торгівлею.
Негативно позначились на розвитку економіки і культури Турійська постійні війни , напади зовнішніх ворогів , які нещадно грабували населення , багатьох жителів забирали в тяжку неволю.
У середині ХІІІ століття Турійськ у складі Галицько – Волинського князівства на тривалий час потрапив у залежність від Золотої Орди.
У 1340-1349 роках поляки захопили Галичину і західну частину Волині. Галицько-Волинська держава перестала існувати . Закінчився княжий період в історії Турійщини.



В період 1340-1569 роки Турійськ належав Литві. У 1569 році була прийнята Люблінська унія, за якою Литва фактично була загарбана Польщею, а разом з нею і всі українські землі, в тому числі Волинь з містом Турійськ. На час Люблінської унії 1569 року власниками Турійська були князі Сангушки.
Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році Турійськ увійшов до складу Російської Імперії.
Друга Світова війна трагічною сторінкою увійшла в історію Турійська і Турійщини. Ще на світанку , близько 4 годин ранку , 22 червня 1941 року німецькі літаки бомбардували залізничну станцію Турійськ , військовий аеродром , який будувався в селі Дольськ.26 червня 1941 року німці окупували Турійськ.4 липня 1944 року радянські війська звільнили селище від окупантів.
У 1997 році турійчани урочисто відзначили 900-річчя першої писемної згадки про селище.

Історія Свято-Преображенського храму




До Великої Вітчизняної війни в містечку Турійськ функціонували Свято-Миколаївська і Свято-Преображенська церква. Крім того діяли католицький костел і іудейська синагога. В 1944 році в наслідок великих боїв були знищені всі храми. Після пожежі не залишилось ні церковного майна , ні ікон.
По розповідям жителів селище в той час мало жалюгідний вигляд. Багато людей жили в землянках. Не було будівельних матеріалів , тому вибір під новий храм випав на будинок священика Марченка Димитрія , який служив в Свято – Преображенському храмі. Середина будинку повністю була переобладнана під храм.



Першим настоятелем храму став у 1946 році священик Арсеній , який привіз із-за Бугу все церковне майно: ікони , богослужбові книги. Собором священиків був освячений престол в честь Преображення Господнього.
В перші десятиліття настоятелі храму були благочинними району. Серед настоятелів храму , які прослужили багато років , слід виділити отця Сергія Кесько (17 років) , отця Всеволода Рибачука (10 років) , отця Олександра Ричка (3 роки) та отця Іоанна Юрчука (12 років).



З часом храм руйнувався. Велика заслуга отця Олександра , який за допомогою людей в 1980 році підняв на 1 метр у висоту храм.
В 1982 році настоятелем храму став протоієрей Іоанн Юрчук. З його приходом був перебудований церковний жилий будинок , літня кухня , збудовано новий сарай. В 1990 році храм був піднятий ще на півтори метри у висоту, була замінена покрівля , зроблений восьмигранний купол. На місці притвору була побудована дзвіниця з куполом. Церкву увінчали великі хрести з нержавіючої сталі.



З 1993 року і по цей час в Свято-Преображенському храмі служить протоієрей Віталій Дуда. При ньому було зроблено багато справ. Був обкладений цеглою храм , збудовано котельню , зроблено ремонт житлового будинку. Також був зроблений новий іконостас , аналої , прибудовано паламарку , поновлено розпис храму. Також був змурований новий цегляний паркан з воротами. На церковному подвір’ї побудована капличка , прокладена бруківка , побудована недільна школа.
На честь 2000-річчя Різдва Христового в центрі містечка встановлено кам’яний хрест.

Життя парафії

Під час Богослужіння у Свято – Преображенському храмі у будні свята присутні 50-80 прихожан, недільне Богослужіння відвідують понад 100 прихожан. Особливо багато людей відвідують святкове Богослужіння у двунадесяті свята. Серед прихожан багато молоді та дітей, людей, які тільки починають своє духовне життя.



Після недільнього Богослужіння діти відвідують недільну школу. Кількість відвідувачів складає 25 дітей шкільного та дошкільного віку. Діти вивчають Святе Письмо, молитви , вчаться читати церковно - слов’янською мовою , співають , малюють на духовну тему. У день святого Миколая вихованці недільної школи готують цікаві вистави. Також святкові вистави діти готують на Різдвяні свята , Світле Христове Воскресіння і в неділю жон - мироносиць. Викладають у недільній школі педагоги , матушка і батюшка.
Настоятель храму у великі свята вітає православних християн з святом по місцевому радіо та у місцевій газеті.

Адреса храму:
Україна,44800 , Волинська обл., смт. Турійськ ,
вул. Ставецька 42
тел. 8(03363) 39236
Настоятель : протоієрей Віталій Дуда